Політичні амбіції лідерів держави або кому потрібні масові акції протесту?

Інформація про підготовку масових акцій протесту в Україні поширювалася в медіа-просторі вже давно, створюючи певні очікування та напруження в суспільстві, тим більше що приводів для незадоволення владою більше ніж достатньо. Це, насамперед, високі тарифи на комунальні послуги, зростання споживчих цін, деякі дії членів монобільшості в Раді, які завдають шкоди іміджу власної партії. Але давайте пригадаємо наше недалеке минуле-чи  все було гаразд у каденцію Кучми, Ющенка чи Порошенка? Жодним чином-ні! Плівки майора Мельниченка, гризня між Ющенком та Тимошенко, якою скористалися наші «північні сусіди» для того, щоб посадити Україну на «газову голку»! За часів Петра Порошенко відбулося теж немало подібних ексцесів, можна пригадати закупи рюкзаків для Національної гвардії України, у яких фігурувало прізвище  сина пана Авакова (рюкзаки було придбано за завищеними цінами через підприємства, підконтрольні родині Арсена Авакова). Тож треба визначити, що немає жодної політичної сили на даний час, яка не мала-б «факапів» у своїй політичній діяльності. Але користатися недоглядами чинної влади на екваторі терміну її дії-це поганий приклад для наступників.

Поганим чи добрим був Президент Зеленський зможуть сказати лише майбутні вибори Президента України, а не натовпи протестувальників на вулиці Банковій! Петру Порошенку ніхто не заважав керувати країною упродовж всього його терміну, тож не треба 5-му Президенту уподібнюватися діячам «бананових республік» періоду 20 століття. Бо суспільство знаходиться у постійному розвитку-щось відмирає, щось народжується. Головне, мабуть, не втратити суб’єктність, як вже не раз було в історії нашої країни!