Прискорене використання природних ресурсів Криму: чим це небезпечно?
1 min read
На тлі економічної кризи в Росії український експерт Юрій Федоренко аналізує розвиток подій в Криму в розрізі неефективності економічної політики РФ і її спрямованості на виснаження природних багатств Кримського півострова і шельфу Чорного моря.
Експерт звернув увагу, що територія анексованого півострова Крим зовсім не багата на корисні копалини. Є трохи нафти і газу, зовсім небагато вугілля, поклади якого вже не мають промислового значення. Є залізна руда, але її мало і вона низької якості. Багато на півострові тільки каменю, будівельного, піску, глини, солі і солоної, в тому числі мінеральної, води.
У той же час, підкреслив аналітик, на шельфах Чорного та Азовського морів, прилеглих до Кримського півострова, є велика кількість вуглеводнів (нафти, газу, газоконденсату).
«Не дивно, що одним з перших захоплених Росією підприємств на території Криму став” Чорноморнафтогаз “, який в той час здійснював роботи по розвідці і видобутку на 17 родовищах, в тому числі 11 газових, 4 газоконденсатних і 2 нафтових», – звернув увагу Федоренко.
За його словами, були захоплені не тільки родовища, а й виробничі бази разом з обладнанням, наземні і підземні сховища, газопроводи, тобто вся інфраструктура. «Якимось дивом під носом у загарбників працівники підприємства встигли вивезти значну частину технічної, зокрема – геологічної, документації», – говорить експерт.
Аналітик наводить дані, згідно з якими в 2013 році Крим спожив 2 млрд куб.м газу, в тому числі 1,65 млрд куб. м газу власного видобутку. Різницю поставляли з материкової України. За підсумками 2015 року «Чорноморнафтогаз» планував видобувати близько 3 млрд куб.м, різницю поставляти на материк. Навіть окупанти в 2015 році заявляли про готовність продавати вкрадений на шельфі газ материковій Україні.
«Але не так сталося як гадалося. Після досягнення в 2014 році планки в 2 млрд.куб.м видобуток газу не виріс, а почав зменшуватися, незважаючи на введення в експлуатацію низки нових свердловин, і в 2017 році сповз до рівня 2013 року. Розвивати видобуток на шельфі значно дорожче, ніж на суші. Прикрим і несподіваним для Росії став факт застосування міжнародних санкцій за захоплення Криму. Під санкції потрапив ряд проектів РФ по освоєнню шельфу Чорного моря (і не тільки поблизу Криму), в тому числі і використання самопідйомних плавучих бурових установок «Петро Годованець» і «Незалежність», – говорить аналітик Федоренко.
За його словами, родовища поблизу Криму, що знаходяться в розробці вже довгий час, поступово почали виснажуватися. Падіння видобутку газу призвело до обмежень в його споживанні. В результаті Росія була змушена для забезпечення газом споживачів Криму побудувати газопровід з території РФ.
«Єдиним” успіхом “російської політики по освоєнню ресурсів шельфу можна назвати перетворення бурових вишок і платформ в такі собі міні-військові бази, де є навіть ракетне озброєння. Є ще одна проблема, пов’язана з природними ресурсами Криму. Так уже розпорядилася природа, що півострів бідний на питну воду. В умовах посухи дефіцит води покривався за рахунок води з Дніпра. А тепер для поливу використовують воду з підвищеною солоністю, що призводить до знищення зелених насаджень. Скоро північна частина півострова буде відповідати своїй історичній назві – “голодний степ”. Підвищений забір прісної води з підземних горизонтів вже призвів до їх виснаження. Півострів підсів на режим жорсткої економії води», – констатує фахівець.
«Якщо так піде і далі, єдиним виходом для окупаційної влади стане будівництво на півострові потужних опріснювальних установок, можливо – на атомній енергії. А це мільярди доларів, з якими в даний час у РФ важко. Знадобилося не так багато часу, щоб і керівництво Російської Федерації, і жителі Криму почали розуміти: різати по живому не тільки боляче, іноді такі рани заживають протягом усього життя », – резюмує аналітик.
