Він був коханим чоловіком і татом двох синів… Герої в лавах СБУ

Сумна звістка надійшла дружині Героя… Це сталося 8 травня минулого року. Військовослужбовець Служби безпеки України, підполковник Василь БОГАЧ із позивним “Домаха”, загинув при виконанні службових обов’язків, захищаючи нашу державу від російських окупантів. Він був одним із небагатьох, хто відмовився евакуюватись та залишився захищати рідний Маріуполь до останнього. Був відданий своїй справі та був справжнім патріотом, і Українцем з великої літери.

«Давно хотів розповісти про одного свого друга-побратима. Але нажаль не мав права…», – написав на власній сторінці у Facebook побратим Василя – Борис Овчаров.

«Вчора прийшли результати ДНК…. тепер можно…

Його історію має знати Україна!! Василь Богач, підполковник СБУ, автор декількох книг, захисник Азовсталі “Домаха”.

Познайомили нас з Василем влітку 14-го, після того, як я в складі бату Азов штурмував Маріуполь. Відразу якось зійшлися і в спілкуванні, і в службі. Тоді, Маріупольську управу СБУ роззброїли, ну типу “ненадійні”. Тому ми, групою допомагали Василю з його хлопцями зачищати Марік, від всякої проросійської наволочі. Василь тоді ще був в званні майора. Він з перших днів стояв на захисті цілісності і незалежності України. І сам відкрито казав, що поруч з ним до 80% зрадників, серед співробітників СБУ в Донецькій області.

Коли мою групу арештували, справа “Партизанів Равликів”, Вася, один з небагатьох співробітників СБУ, хто не відмовився і не відвернувся від нас. Він пішов до керівника Донецького Управління СБУ, генерала К…, і підписав положительну характеристику в карну справу. Що дійсно мої дії і дії моєї групи завжди були направлені на захист цілісності і незалежності України. Цей лист зіграв дуже велику роль, в нашій, сфабрикованій карний справі.

Далі, я вже приїзжав до нього додому. Його родина стала мені друзями. Дружина Альона і два сина : Іван і Богдан. На кухні в них була чарівна стіна. На якій друзі, хто приїзжав до них в гості, брали пензлик і фарбу, і на згадку малювали щось на стіні. Від мене там був малюнок равлик,)

В 15-ому році, воєнна прокуратура і всп намагалися сфабрикувати карну справу проти майора Богача. На 3 тиждні його саджали в Бахмутське СІЗО. Де він познайомився ще з арештованими добровольцями. Після виходу з Сізо, після розмов з хлопцями, Василь, під псевдо Іван Богдан написав книгу “Патріотов’язні”. Звісно карна справа розбилася в пил, І Василь повернувся до повноцінного виконання службових обов’язків. Отримав звання підполковника.

Жив Василь на Східному, в Маріуполі. Звуки канонади з Широкино,  його діти чули змалечку. І у Василя, на балконі завжди висів прапор України. Вася казав:” я майор СБУ, який ще прапор у мене має бути??!! А сусіди-сєпари, нехай сцять і бояться,  бо я їм спуску не дам!”.

Коли настало 24 лютого, і оркостан пішов на повномасштабне вторгнення, підполковник Богач і ще 2 співробітника приймають рішення залишитися в місті, продовжити виконання своїх службових обов’язків. По виявленню і документірованію ворогів України. Коли Маріуполь опинився в оточенні, Василь і його колеги прийшли до хлопців з Азову і стали пліч о пліч з ними на оборону Азовсталі. 04.04.22 Домаха, отримав важке поранення, і місяць був лежачим.

08.05.22 в результаті авіабомбардування ФАБами, було знищено шпиталь Азовсталі. Підполковник Василь Володимирович Богач загинув там….  (((…….

У Василя залишилося двоє неповнолітніх синів, дружина і мати……

Під псевдо Іван Богдан видано 3 книги:

1. ” Маріуполь 2014″.

2. “Патріотов’язні”.

3. “По той бік окопів”.

Отже, коли вам захочеться ляпнути “всі сбушники п…си”, згадайте підполковника Василя “Домаху” Богача!!!

Брате , вічна тобі пам’ять і Слава!!!

Честь»!

          Саме такі, як підполковник Василь БОГАЧ будуть справжнім прикладом для наступних поколінь українців. Саме на таких патріотах будуватиметься майбутня українська нація, яка бере свій початок вже сьогодні. Саме цю історію – історію сьогодення будуть знати наші діти, заради яких ми виборюємо наше право на життя та свободу на нашій, Богом даній землі… Герої не вмирають та назавжди залишаться в наших серцях!

          Спочивайте з Богом, пане підполковнику…