Прокремлівські наративи в українському інформаційному просторі

На тимчасово захоплених територіях, крім однією зі стратегічних цілей окупантів стала жорстка пропагандистська політика, яку почали впроваджувати на захоплених територіях прославлення всього, що пов’язано з росією, і обесцінення/паплюження всього, що пов’язано з Україною.  Далі більше: формування на тимчасово-захоплених територіях України з боку пропагандистів російських мас-медіа в мережі Інтернет, та поширення інформаційно-пропагандистського тренду на кшталт: «Ми — один народ. Як  жителі Донецької, Луганської та Запорізької областей відсвяткували з’єднання з росією» та проведеними т.зв. «опитуваннями» населення окупованих територій в стилі: «Дорога додому», «ці крахобори (українська влада) лад не наведуть, дуже дякуємо, що захищаєте нас», розповсюдження якого має ознаки проведення спеціальної інформаційної операції з боку спецслужб та пропагандистів мас-медіа росії, яке спрямоване на маніпулювання свідомістю громадян України на тимчасово-окупованих територіях.

Ключовою тактикою проросійської пропаганди в українському інформаційному просторі, і зокрема в Telegram-каналах, є створення інформаційного шуму, який буде дезорієнтувати аудиторію, сіяти сумніви та приховувати правду.

Центральною темою прокремлівської дезінформації в Україні є послідовні спроби підірвати громадську довіру до керівництва країни та її західних партнерів. Тож, найпоширенішими фейковими повідомленнями були:

— «Україна є невдалою державою з корумпованою, некомпетентною елітою, яка втратила зв’язок із громадськістю»;

— «західна військова допомога використовується не за призначенням, крадеться та навіть продається на чорному ринку»;

— «існує внутрішньополітичне суперництво, особливо між військовими та Офісом Президента»

— «українська економіка занепадає та майже на межі банкрутства».

Також часто спостерігаються твердження про «напруженість між Заходом і Україною». Наприклад, твердження про те, що «егоїстичні та розрахункові західні союзники України наполягають на мирній угоді через втому від війни».

Наратив «зовнішнього управління» також був досить поширеним, зокрема, проросійські дезінформатори стверджували, що «Україна контролюється/використовується Заходом».

Будь-які дискусії щодо санкцій, біженців чи військової допомоги мають на меті переконати українську громадськість, що західне керівництво та громадськість загалом «втомилися від України і невдовзі відмовляться від допомоги та підтримки». Мета цих наративів — підірвати суспільну мораль, викликати недовіру та втому від війни, позбавити українців надії на майбутнє.

У такий же спосіб російська пропаганда діяла, погрожуючи використанням ядерної зброї. Мета в цьому була єдина — нагнітання страху. Повторний російський наступ, безпосередній вступ білорусі в війну, дефіцит продовольства та численні ракетні удари по критично важливій інфраструктурі, які мають призвести до втрати електроенергії та опалення — не що інше, як чергові маніпуляції ворога. І це варто усвідомлювати.