Огляд: M134 Minigun – Термінатор на захисті нашої країни

Про що сьогодні говоримо?

Кожен хлопчик колись закохувався… Хтось – у 10 років, хтось – у 16, хтось – у 30. Комусь сподобалася блондинка, комусь – блакитноока, а комусь полюбилася вся дівчина цілком. Однак, абсолютній більшості, рано чи пізно, на очі потрапляла вона… Після чого вони по вуха закохувалися вже в неї… Самі поміркуйте: краса, ефектність, брутальність… І все це в комплекті з повною перевагою і моральним приниженням вашого кривдника. Так, хлопчики та чоловіки, я говорю про М134 Minigun. Тому швидше зачиніть двері, вимкніть світло, влаштуйтеся зручніше, і приготуйтеся знову зустрітися з вашим дитячим коханням. А я вас вітаю у черговому випуску нашої збройової, але зовсім не злої, рубрики!

Цю штуку явно бачили усі. Мініган є і у фільмах, і в іграх, і у відосиках на Ютубі. Але, найчастіше, після здивування та метеликів у животі, мало хто йде розбиратися: як воно працює? Навіщо воно потрібне? Які плюси? Які мінуси? А розібратися, насправді, є в чому.

Плюси та мінуси

Почнемо, мабуть, із першого питання. Цей кулемет, будемо відверті, навіть виглядає складно: все крутиться, вертиться, вилітають гільзи з усіх дірок… Насправді ж, все набагато, набагато… складніше. Мініган – це не просто якась стрілялка. Це кілька кулеметів, які зібрані в одному корпусі. Кожен ствол має свій затвор, патронник, замикаючий механізм і випльовувалку гільз. І все це ще й крутиться. За рахунок цього і виходить така висока скорострільність, яка сягає 6000 пострілів за хвилину. До того ж, поки ствол обертається, він встигає охолонути. Крутиться це все, до речі, за рахунок електроприводу. І звідси випливає перший мінус. Мініган дуже важкий. Якщо точніше, то 30 кілограм. Я розумію, що, у пориві пристрасного кохання, ви, може, й піднімете цю бандуру. Однак, стріляти з неї довго і прицільно у вас навряд чи вийде.

Використовує М134 класичний армійський патрон НАТО калібру 7.62х51 мм. Досить забійна штука, особливо з огляду на скорострільність. Однак і тут все не так гладко. За крутість цього патрона доводиться платити. По-перше, віддача у нього не слабка. До речі, нагадаю, вага становить 30 кг. По-друге, цей патрон і важить немало. Звісно, коли він у вас у руках один, то здається, що нічого такого страшного. Але, заради хвилини безперервної стрільби, вам знадобиться 6000 таких малюків. А це вже близько 60 кг. Для хвилини! Ну і по-третє, як це не дивно, платити доведеться ще й грошима (не чекали на такий поворот?), бо закуповувати їх теж комусь треба.

Так чого ж більше?

З цього ми отримуємо ось таку картинку: у нас є зброя, забійна, потужна, скорострільна, але важка, нестабільна, так ще й їсть у таких кількостях, в яких не їсть самий ненажерливий кіт. А ще казус у тому, що це все диво інженерної думки – не автомат Калашнікова. Якщо ви його впустите в болото, то навряд він вже вистрілить. Натомість в вас дуже влучно вистрелить той, хто вам його дав. Це я до того, що зламати М134 дуже просто. А це означає, що його треба ще й лагодити. Про чищення я взагалі мовчу. Це начебто кожні два дні ви розбираєте машину до болтиків, потім все це вичищаєте до блиску, а потім збираєте назад. Деякі, звичайно, це роблять, та ще й задоволення від цього одержують. Але це частина суспільства, якій вже не страшно нічого у принципі.

Кому таке потрібно?

То навіщо ж воно треба? Все банально та просто. Ніхто ніколи й не планував його робити таким, щоб із ним було зручно бігати в руках і захоплювати посадки. Насамперед, Мініган – станковий кулемет. Тобто ви його поставили на гелікоптер, або пікап, або скейт, і все, хай він там стоїть. А далі вже працюйте з нього куди хочете. Найефективніше його використовувати для знищення цілей, що рухаються, у тому числі – дронів. Тому деякі підрозділи ППО в нашій країні мають на озброєнні М134 як перевізну машину смерті.

Тож, якось так, мої читачі. Вибачте, якщо раптом розвіяв ваші щирі почуття до цієї штуки. Я випадково. Так чи інакше, на цьому я з вами прощаюсь. Дякую за увагу, побачимося у вівторок. Всього найкращого!