Огляд: M777 – мужицькі «Три сокири»
1 min readЗаходячи сюди, ви, напевно, хочете прочитати про якийсь зразок стрілецької зброї… Про якийсь автомат, гвинтівку, кулемет… Так, загалом, і розраховано: кожного понеділка і четверга я вам розповідаю про якусь стрілялку, кілька разів жартую і всі задоволені. Але, після трьох випусків, вже хочеться чогось новенького… Спробувати збільшити масштаби… Тому зараз ми так і зробимо. Якщо до цього ми бачили великокаліберну гвинтівку калібру 14,5 мм, то сьогодні у нас, знайомтеся, штука з кулькою 155 мм. Таким можна вбити і без додаткових інструментів! Ні, я не забув кому, і не вирішив ввести вас в оману, адже цього разу ми поговоримо про “Три сокири”. Не про казино, а про гаубицю М777. Ласкаво просимо! На зв’язку ваша улюблена збройова, але зовсім не зла, рубрика!
Що воно таке?
Цей витвір виглядає як щось із всесвіту “Шаленого Макса”, або якоїсь постапокаліптичної гри. Всюди труби якісь, поперечини, вентилі. Наче її збирали з усього, що було під рукою. І це вражає. Дивишся на неї і намагаєшся зрозуміти: плодом кохання яких богів війни стало це диво? Відповідь проста. Її зробили англійці у співдружності з американцями. А ось пояснення його зовнішнього вигляду вже набагато далі від простоти.
Чому воно так страшно виглядає?
Якщо читати Вікіпедію, можна померти від кількості термінів, які висипаються вам на голову. Але я, як дбайливий автор, надам вам парасольку, вбережу від вибуху мозку і поясню так, щоб усі зрозуміли, що я сказав. Дивіться: найстрашніше, що ви бачите у цій гарматі – це люлька. Люлька – це своєрідна трималка для ствола. Вона не дає йому полетіти назад, вперед, не дає гарматі виїхати, піднімає все так, щоб потім не довелося витратити на ремонт мільярд років. У ній є цілий набір мрії винахідника: титанові труби, акумулятор, циліндри віддачі та прибамбаси, що врівноважують. У верхніх трубах залитий газоподібний азот, який потрібен для балансу та рівноваги всесвіту гармати. У нижніх, у свою чергу, зберігається олія. Ще однією страшною частиною гаубиці є опорна плита. Це та штука, на якій стоїть вся конструкція під час стрільби. На неї кріпляться і ствол, і люлька, і опори, які фіксують М777 на землі так, щоб вона не поїхала від першого пострілу. Там же закріплені й колеса. Більшість деталей гаубиці, серед яких затвор, приводи, гальма (так, вони тут є), працюють за рахунок однієї великої гідросистеми (тобто на жижі).
Наводиться “Три сімки” на ціль за допомогою штурвалів, які можуть регулювати як горизонтальне, так і вертикальне положення. Стріляти із неї теж не дуже просто. Потрібно розкласти, зарядити окремо пороховий заряд, окремо снаряд, все закрити, і вже тоді можна стріляти. При чому і з цим варто бути акуратнішим, бо, при пострілі, з незвички, можна і відкрити власне виробництво цегли прямо на місці, що навряд чи сподобається вам, чи вашим товаришам.
Щоб гаубицю куди-небудь перевезти, потрібно її скласти в стан транспортування, а потім зачепити буксирувальний гак вашого транспортного засобу за дірку на краю ствола. Враховуйте, що гармата не дуже й легенька, тому, зачепити за Ланос і поїхати кататися у вас навряд чи вийде.
Що воно вміє?
Тепер трохи обговоримо, що ця малеча вміє:
Звичайними снарядами стріляє на 22,5 км, але якщо у вас є такі, у яких свій реактивний двигун, тоді можна стріляти у щось на відстані до 40 км.
Швидкострільність – до 4 пострілів за хвилину. Це вам – не автомат, тож охолодіть свої амбіції, будь ласка.
Довжина – до 10,5 метра, а завширшки – до 4,3… О, тут ще ж кліренс є, ось як! 660 міліметрів! Усі бардюри розбігатимуться з жахом. І не тільки бардюри, якщо бути чесним.
Важить вона… Багато.)
Швидкість буксирування, за якої вона не розвалиться на трасі – до 88 кілометрів на годину. А ось на ґрунтовці розганятися швидше 24 км/год. я б не став.
А який підсумок?
М777 почали постачати до ЗСУ ще до початку повномасштабного вторгнення. За цей час гаубиця встигла себе зарекомендувати як дуже точну та ефективну, але складну в освоєнні та експлуатації зброю. І це вкотре доводить той факт, що ефективність зброї найчастіше прямо пропорційна кількості нюансів у її експлуатації, бо певні успіхи вимагають певної ціни та складнощів. Дякую за увагу. Усього вам найкращого, побачимось у четвер!